Перше міжвідомче рішення про номінування Чорнобильської зони до ЮНЕСКО.

Міжвідомчу робочу групу з номінування Чорнобильської зони до ЮНЕСКО створили з нашої ініціативи. До неї увійшли двоє з нашої команди: Сергій Мирний - як еколог і голова Асоціації чорнобильського туризму - та Ярослав Ємельяненко, голова Асоціації чорнобильських туроператорів.

Того дня група зібралася в Міністерстві культури й уперше на міжвідомчому рівні ухвалила рішення про порядок внесення Зони до списків ЮНЕСКО. «Всі "За!"» - написав після зустрічі Ярослав і подякував заступниці міністра культури Світлані Фоменко за організацію, а Олені Сердюк з ICOMOS - за оригінальні рішення та знання законодавства.

Головну доповідь зробив Сергій Мирний. Він приніс роздруківки із сайту ЮНЕСКО й почав із того, навіщо існує сам список. Завдань три: визначити, зберегти й популяризувати місця, унікальні для всього людства. «Не для району, не для області - для людства».

Потім показав приклад. Якщо в пошуку на сайті ЮНЕСКО набрати слово radiation, знайдеться один-єдиний об'єкт - атол Бікіні. На фотографії - бетонний бункер, «такий собі погріб». І все ж він має унікальне значення для історії людства.

Щоб потрапити до списку, об'єкт має відповідати критеріям. Їх десять: шість культурних і чотири природні. Чорнобиль, за попереднім аналізом, відповідає щонайменше трьом, а можливо, й чотирьом.

Перший і головний - шостий: місце, безпосередньо пов'язане з подіями виняткової світової важливості. Лише за цим критерієм статус отримали дванадцять місць. Серед них Хіросіма й Аушвіц, але також зала, де проголосили Декларацію незалежності США. Тобто місця і з трагічною, і зі світлою пам'яттю. Чорнобиль, сказав Мирний, проходить за цим критерієм стовідсотково; лишається визначити сам об'єкт. У Хіросімі це вцілілий будинок і кілька соток землі перед ним: стоїть руїна - і це місце світової спадщини.

Другий - четвертий критерій: видатний технологічний ансамбль чи ландшафт, що ілюструє значущий період історії людства. У Зоні таких об'єктів, пов'язаних з аварією та її ліквідацією, безліч.

І два природні. Дев'ятий - екологічні процеси: чорнобильська природа відновлюється після радіаційного удару. Десятий - збереження біорізноманіття. Кілька років тому до Зони прийшли ведмеді, і з їхньою появою, за словами Мирного, біорізноманіття цієї екосистеми відновилося повністю. А це 2600 квадратних кілометрів лише української території.

Нас часто питають, навіщо це нам: туристи їздитимуть до Зони й без жодного статусу. Їздитимуть. Але йдеться не про прибутки. Прип'ять та інші об'єкти Зони варто зберегти, щоб наші діти могли побачити місце перемоги над радіацією - і над одним із наймасштабніших тоталітарних режимів нового часу.