День у Києві для захисників ЧАЕС і родин полонених.

Військова частина попросила нас про допомогу. До Києва приїздили захисники Чорнобильської АЕС разом із родинами тих, хто ще в полоні. Треба було зробити для них день, після якого стане хоч трохи легше.

Ми не мали ні бюджету, ні зали, ні оркестру. Мали тільки людей, яким можна подзвонити.

Ярослав написав шеф-кухарю Євгену Клопотенку, готовий до відмови: ресторанам зараз непросто приймати групи безкоштовно. Відповідь була коротка: «Так, звичайно, ось контакт, я попередив». Гостей нагодували «юнесківським» борщем.

Ігор Биковський зі Зразково-показового оркестру Збройних Сил України в момент дзвінка був у неспокійних регіонах, але вписав виступ у свій щільний графік. Ансамбль «Святовид» зарядив зал так, що від важких думок нічого не лишилося. Залу безкоштовно дала Тетяна Федосєєва в Музеї НаУКМА. Вона ж разом із Діаною Проценко познайомила нас із Національним заповідником «Києво-Печерська лавра»: директор одразу все погодив, а керівник науково-дослідного відділу зустрів групу в печерах, перевдягнений на мудрого старця.

Того ранку близько дев'ятої над Києвом бив лаврський дзвін. Дзвонив захисник ЧАЕС, який піднявся на дзвіницю.

Містом гостей провів Денис Кондратюк, один із найкращих чорнобильських гідів, хоча того дня мав власні важливі справи. Каву й чай перед концертом пили в Національному музеї «Чорнобиль».

«Я щасливий, що поряд є небайдужі люди, з якими жодні лиха не страшні», - написав Ярослав після того дня.