Російський удар по музею і магазину «Чорнобиль».

О 3:50 дві ракети з різницею менш як хвилина пролетіли над Софією Київською в бік Подолу. Ярослав Ємельяненко бачив їх із вікна і зняв на відео. За напрямком було зрозуміло: Національний музей «Чорнобиль» на їхній траєкторії.

На місці горів дах, і не було частини задньої стіни третього залу. Пожежники вже заливали вогонь. Ярослав подзвонив директорці музею Віталіні Мартиновській: «Біда прийшла, музею нема». Це сталося в рік сорокаріччя аварії, рівно за місяць після того, як музей відкрив нову експозицію. За даними МВС, безповоротно втрачено близько 40% музейних предметів.

На першому поверсі музею працював наш магазин «Чорнобиль». Він знищений.

Для нас це вже другий удар. Перший був 2022 року, коли росіяни знищили в Чорнобильській зоні все, що мав ЧОРНОБИЛЬ ТУР: інформаційні центри, машини, усі потужності. До вторгнення більшість наших благодійних справ оплачував чорнобильський туризм. Коли його не стало, магазин лишився єдиним джерелом, з якого жила команда центру. Тепер знищено і його.

Але головне, що всі живі. З ночі ми розбирали завали й рятували, що можна: сушили чорнобильські вишиванки, відтирали книги ліквідаторів та артефакти.

Вибухова хвиля вибила вікна й двері в сусідньому житловому будинку. З під'їзду було чути жіночий крик. Жінка відводила хвору родичку в укриття, а коли повернулася, застала у квартирі без дверей чоловіка зі своїми речами. Серед украденого були навіть телефони її померлих родичів. Ярослав допоміг відбити речі, витяг мародера з під'їзду й передав поліції. Багато хто писав потім, що з ним треба було розібратися на місці. «Ми будуємо правову державу, і не варто діяти на гарячу голову», - відповів Ярослав.

Того ж дня люди почали питати, куди переказати гроші на відновлення магазину. Збір ми не відкривали. «Зараз є багато сімей, які більше потребують допомоги. Донатьте на Сили оборони. А якщо хочете допомогти саме нам - купіть щось пам'ятне в інтернет-магазині. Ми готові робити вам послугу за гроші. Безкоштовно їх давати - щиро дякую, але не треба», - сказав Ярослав.

Це побачила київська рестораторка Ірина Борець. І запропонувала нам дім: ресторан DIM N10 на Спаській, 10, через дорогу від музею. До удару ми не були знайомі. Уже за кілька тижнів магазин запрацював там знову. У «Домі 10» тепер варять чорнобильську каву з чорнобильником за нашим рецептом, а в безпечному підвалі ресторану є лекторій, де знову збираються чорнобильські зустрічі.

Коли росія вибиває вікна, українці відкривають двері.