Допомога пожежникам і постраждалим під час пожеж у Зоні 2020 року.

На початку квітня 2020 року в Чорнобильській зоні зайнявся ліс. За десять днів вогонь підійшов до Прип'яті. Катерина Асламова в інтерв'ю УНІАН назвала цю пожежу найбільшою за весь час існування Зони.

Збирати кошти ми не планували. Але люди почали писати самі: куди переказати, що купити. Тож ми відкрили збір, а волонтерів координував Дмитро Шибалов. За ці тижні волонтерське авто проїхало Зоною близько півтори тисячі кілометрів.

Першим вантажем повезли воду, снеки, мило, рушники, дезінфектори. І те, чого пожежникам бракувало не менше, - детальні мапи з типами лісу. На підсилення до Зони приїхали пожежні з Кривого Рогу та інших міст. «Ми тут наче сліпі», - казали вони: місцевості ніхто не знав, а службові мапи були надто загальними. З нашими мапами працювати стало набагато легше.

Окремий квест - запчастини. Пожежники дали нам цілий список. Їхні машини за гіркою іронією виявилися тими самими старими ЗІЛами, що на всіх фото й відео 1986 року гасять ЧАЕС. Деталі до них давно не продаються. Ми знайшли їх на Харківщині, і машини поїхали далі. Ще купили ранці для вогнеборців і допомагали розвідувати територію дроном.

Паралельно працював наш інформаційний штаб. Онлайн-зустрічі з екологами, до сімнадцяти інтерв'ю на день українським і закордонним ЗМІ, різними мовами - серед інших і для німецького Der Spiegel. Деякі інтерв'ю Ярослав давав просто за кермом, дорогою в Зону. Ми розуміли: кожна хвилина бездіяльності - це ще більше вогню і ще більше знищеної історії. Тому поспішали, просили, кричали, інформували. Коли вогонь пройшов станцію Янів і став за два кілометри від сховища радіоактивних відходів «Підлісний», Ярослав публічно заявив, що масштаб пожежі применшують.

Допомагали й цивільним - погорільцям із Личманів і сусідніх сіл.

Наприкінці квітня поліція анулювала перепустку на волонтерський транспорт. А невдовзі відбулася нарада з ДАЗВ і міністерством про створення постійного волонтерського центру.